Видання «Sport Arena» та ПФЛ кожного тижня визначають провідних гравців у різних лігах. І ось, герой стартового туру в Першій лізі 2024/25 Андрій Беженар поділився зі «Sport Arena» враженнями від перемоги над «Нивою» (1:0).
– Андрію, наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем туру?
– Безумовно, для мене це важлива перемога, адже не кожного дня стаєш найкращим у турі. Зроблю все, щоб принести якомога більше користі команді.
– У психологічному плані на команду суттєво вплинула прикра поразка у турнірі чотирьох проти Минаю?
– Дійсно, це не могло не вплинути на команду. Програли матч, який мали вигравати. Віддали дуже багато емоцій та сил, тому фізично і емоційно не встигли відновитися до кубкового протистояння.
– Можливо, саме ця невдача вплинула і на гру команди у Кубку проти Скали 1911? У чому на вашу думку основна причина поразки у Кубку України?
– Після прикрої поразки від Минаю був пригнічений стан у нашої команди. Безумовно, це не могло не вплинути на протистояння зі Скалою 1911. На мою думку, ми також недооцінили суперника і за це поплатились. Моменти створювали, але забити їх не змогли.
– На вашу думку, наскільки болючими були втрати низки лідерів у міжсезоння?
– Втрата таких кваліфікованих футболістів не могла не вплинути на команду. У нас був зіграний склад і безумовно, потрібен час для того, щоб замінити наших лідерів. Ми не встигли укомплектуватися перед турніром чотирьох і це також зіграло свою роль.
– На чому акцентував увагу тренерський штаб перед грою з Нивою? Розуміли, що у Тернополі буде дуже непросто?
– Майже кожного дня перед грою у нас були теоретичні заняття. Тренерський штаб ретельно розібрав сильні та слабкі сторони тернопільського колективу. Розуміли, що буде непроста гра з сильним суперником. Нива завжди вдома є дуже непоступливою, але ми були до цього готовими.
– Перший тайм ваша команда не може занести собі до активу, адже суперник створив набагато більше. Які корективи були внесені у перерві?
– Дійсно, у першій половині зустрічі майже нічого не вдалося створити. Можливо, дорога далася взнаки, але не хочеться шукати якісь виправдання. Просто тривалий час не могли по справжньому увійти в гру. Тренер в перерві вказав на наші помилки, своїми мотиваційними словами додав спортивної злості. Після перерви почали грати активніше, створювали моменти і здобули важливі три очки.
– На початку другого тайму після передачі Бендери ви холоднокровно переграли голкіпера. Погоджуєтеся з тим, що цей гол дещо зламав гру супернику, а вам навпаки додав впевненості?
– Безумовно, пропущений гол не міг не вплинути на суперника. Ми відчули більше впевненості у власних силах. У нашому чемпіонаті у більшості випадках хто забиває першим, той і перемагає. Вважаю, що за рахунком грали впевнено і могли навіть ще забивати.
– Відчуваєте, що Епіцентр прогресує від матчу до матчу чи поки що незадоволені собою?
– На мою думку, рухаємося у правильному напрямку. Головне, що вдалося стартувати у новому чемпіонаті з перемоги. У нашої команди низка новачків і треба ще награвати ігрові зв’язки.
– Епіцентр у нинішньому складі спроможний боротися за призи?
– Безумовно, нам це до снаги. Епіцентр завжди ставить перед собою найбільш амбітні цілі. Зробимо все, щоб підвищитися у класі цього сезону.
– Поговоримо трішки про вашу кар’єру. Пригадайте свої перші кроки у футболі і що найбільше запам’яталося з дитячо-юнацького рівня?
– Я з самого дитинства захопився футболом. Пам’ятаю як перший раз прийшов в ДЮСШ на тренування в сім років. З того часу все моє життя пов’язане з найбільш популярним видом спорту. Зростати у футболі допомагали батько і старший брат. Майже весь вільний час проводив з братом на спортивному майданчику. Запам’яталися подорожі на різні змагання по Україні.
– Хто вам запропонував переїхати до Молдови? Наскільки складно було адаптуватися до життя у новій країні та чи задоволені своїми виступами?
– В 2011 році я грав за обласну команду у Чернівцях. Наш тренер в минулому виступав у Молдові на високому рівні і в нього там залишилися знайомі. Він запропонував мені і ще декільком хлопцям поїхати до Молдови і спробувати свої сили. В Молдові грав протягом шести місяців і потім розпочалися проблеми зі здоров’ям. З адаптацією жодних проблем не було. Своїми виступами задоволений, адже вдалося забити три голи граючи півзахисником. Після сезону було чимало пропозицій від молдавський клубів.
– Як оцінити рівень чемпіонату Молдови? Наскільки він тоді був конкурентоспроможним?
– Того часу чемпіонат Молдови був навіть сильнішим за український. Тоді чотири команди з Молдови грали у кваліфікації єврокубків. Насамперед варто відзначити Шериф, Дачію, Тирасполь та Мілсамі. На мою думку, ці клуби були би конкурентоспроможними в УПЛ.
– У 2019 році ви грали за аматорську команду Покуття. Не було пропозицій від професіональних клубів? Досвід гри в аматорах вам допоміг?
– Якщо відверто, то після проблем зі здоров’ям, які у мене були в Молдові в 2011 році вже не хотілося грати на професіональному рівні. Був страх ще раз отримати серйозну травму. Були пропозиції від Буковини, щоб я до них приїхав на перегляд. Проте, тоді клуб переживав не найкращі часи, були фінансові проблеми. Мені було простіше і більш вигідно грати на аматорському рівні.
– Кого з футболістів з яким грали можете відзначити? Хто на вас справив найбільше враження? Можливо, пригадаєте якийсь пам’ятний матч?
– Когось конкретного не хочеться виділяти, адже всі футболісти були високого рівня. Багато хто з команди грав у сильних клубах. Низка футболістів грала у збірній Молдові, УПЛ, в Латвії та Литві. Щодо матчу, то хочу відзначити протистояння з ФК Зімбру. Тоді цей клуб боровся за єврокубки, а для мене це був дебют у Молдові. Вийшов на заміну і відзначився голом.
– Які завдання ставите перед собою на найближче майбутнє?
– Хочу голами і результативними передачами приносити користь команді.
БЛІЦ
- Народився у смт. Кельменці Чернівецької області
- Вихованець – ДЮСШ Кельменці
- Перший тренер – Олександр Аркадійович Котов
- Улюблений гравець – Кріштіану Роналду
- Улюблений клуб – в дитинстві вболівав за Мілан, а зараз за Реал
- Мета у футболі? Хочу бути корисним своїй команді
Ярослав Кроха