ФК «Епіцентр» у Києві продовжує готуватися до весняної чемпіонату України в Першій лізі. Команда, яка розпочала перший етап підготовки 1 лютого, нині активно працює над покращенням фізичних кондицій та злагодженим діям на футбольному полі.
Повернувся до тренувань і голкіпер Сергій Чернобай, який крайній раз захищав ворота «Епіцентра» ще 30 вересня в матчі проти «Металіста». А потім, перед грою в Волочиську, отримав травму, через яку вимушений був пропустити не один матч. Як нині себе почуває голкіпер кам’янчан, як проходить підготовка команди та, яка атмосфера панує в клубі – про це і поговорили з Сергієм Чернобаєм.
– Сергію, ти повернувся до тренувань після важкої травми. Вболівальників цікавить, що ж з тобою сталося та як довго триватиме процес реабілітації.
– Це була гра 12 туру в Волочиську. На передматчевій розминці з «Агробізнесом», під час ударів в одному за падінь у мене стався вивіх плечевого суглоба. Після обстеження лікарі сказали, що обов’язково потрібно робити операцію. Що, власне, згодом і зробили. Прооперували на початку листопада. Але процес реабілітації в мене ще не завершився. Потрібен ще деякий час, щоб я зміг тренуватися в загальній групі.
– Якщо брати у відсотках, то наскільки ти нині готовий, як себе почуваєш?
– Важко дати якусь оцінку. Але думаю, що десь на 70-80% готовий. Та є ще трохи часу, щоб до чемпіонату підійти на всі 100%. Тому буду старатися, щоб до початку матчів у групі «Чемпіонська» бути в найкращій формі.
– Попри травму та операцію ти, по суті, завжди був із командою. Які в тебе були відчуття, коли дивився за грою «Епіцентра» з трибун чи в трансляціях?
– Я намагався завжди бути з командою. Не вдалося потрапити лише на крайній виїзний матч проти «Ниви» з Бузової. А дивитися зі сторони завжди важче, ніж бути на полі. Думаю, кожен футболіст, хто був у подібній ситуації, це підтвердить. Але в мене завжди була впевненість у команді. Хлопці демонстрували якісний футбол, а головне – результат.
– Команда тиждень тому зібралася в Києві. Відчув, що скучив за командою?
– Звісно! Скучив за командою та за тренувальним процесом. Тому з велечезним бажанням не тільки я, а й всі хлопці, приступили до тренувань.
– Важко даються перші дні після тривалої відпустки?
– Особисто для мене, саме перші дні даються легше. Це вже потім накопичується певна втома. Але це нормальне явище для на зборів. Для того, щоб потім у чемпіонаті почувати себе краще, саме зараз той час, щоб закласти якісний фундамент.
– Яка нині панує атмосфера в команді, враховуючи, що тренерський штаб ставить ставку на тих, кто грав восени, а завдання, як мінімум, вийти в плейоф?
– Атмосфера в колективі дуже позитивна, всі працюють на повну. Впевнений, що кожен розуміє, які перед нами стоять завдання та докладуть усих зусиль, щоб їх виконати.
– Стежиш за суперниками по групі «Чемпіонська»? Може вже маєш фаворитів?
– Звичайно, що переглядав матчі. Але когось зараз виокремити не можу. Всі демонструють якісний футбол, мають хороший підбір виконавців. Тому на кожного суперника ми будемо серйозно налаштовуватися. Нам потрібно перемагати.
– Попереду на команду очікують перші спаринги – 10 та 12 лютого. Прийнято говорити, що результат у таких матчах не головний. Але все таки, як думаєш, команда все одно гратиме на перемогу чи найголовніше відпрацювати те, що вимагає тренерський штаб?
– Звісно, можна говорити про те, що результати на зборах, то не головне. Але кожен спортсмен завжди прагне перемогти. Тому перемога в таких спарингах – це приємний бонус за пророблену роботу.
– Є ймовірність, що навесні матчі будуть з глядачами. Наскільки для тебе це важливо? Тим паче, що Кам’янець-Подільський – це твоє рідне місто, але поки всі матчі були без вболівальників.
– Я завжди мріяв, щоб в моєму рідному місті була професійна команда. У нас багато людей люблять футбол, а при зустрічі – завжди цікавляться командою. Тому, сподіваюся, що навесні дозволять матчі проводити з вболівальниками. Ну, а ми докладемо максимум зусиль, щоб радувати вболівальників класним футболом та перемогами. Хочу подякувати усім захисникам та захисницям України, завдяки яким ми маємо можливість займатися улюбленою справою.