Капітан ФК «Епіцентр» Андрій Беженар, який є одним із старожилів клубу, адже грає за нашу команду з 2019 року, минулого сезону провів 21 із 22 поєдинків. Чемпіонат видався насиченим та напруженим. Але завдяки Збройним Силам України, його вдалося провести.
Тож про історичну першість 2022/2023 років, кадровий потенціал «Епіцентра», майбутню першість і не тільки – про це ми і поговорили з Андрієм Беженаром, який вже 17 червня разом із тренерським штабом та іншими футболістами розпочне підготовку до чемпіонату 2023/2024.
– Сезон, який завершився, був дебютним у Першій лізі не лише для команди, а й для тебе особисто. Чи задоволений ти ним?
– Якщо аналізувати в цілому, то шосте місце, яке посіла команда – непоганий результат. Адже в нас після попереднього чемпіонату залишилося в команді декілька людей і часу на серйозне підсилення, по суті, не було.
– Не було десь лячно, що в команду прийшло багато молоді, якій ще потрібно рости в професіональному сенсі?
– Звісно, було дещо незвично. Адже я став найстаршим в команді, тоді як до цього були старші за мене хлопці – ті ж Івашко та Пуканич. Були й такі, як я – 1991 року народження. А тут вийшло, що я самий старий…
– Попри те, що ще молодий.
– Так! Але ми взяли шосте місце. Перед нами одразу ставили завдання вийти до «Чемпіонської групи», і ми його виконали. Це головне.
– Як думаєш, хто з цієї молоді найближчим часом може стати лідером команди?
– Та таких багато. Всі молоді, доволі хороші. Видно навіть по тому, якими вони до нас прийшли і якими стали. У нас хороший тренерський штаб, який допомагає їм зростати. І я сподіваюся, що через рік-два ми вийдемо разом із ними в УПЛ. До того ж, хлопцям є куди рости. Головне – не зупинятися та працювати.
– За весь чемпіонат ти не зіграв лише в одному матчі – домашньому проти запорізького «Металурга». Наскільки було важко дивитися за цієї грою з лави запасних?
– Це дуже важко. Хвилювався в кожному моменті, за кожен епізод… Бо коли граєш, то якось по іншому все сприймаєш. Але пропустив гру, бо… Відверто, «чемпіонська гонка» далася мені вкрай важко. Вже на перших хвилинах у першій же грі проти «Оболоні» потягнув задню поверхню стегна і ці всі 8 ігор я не міг грати на повну – лише на 70-80%. Вийшло так, що після кожного матчу потрібно було тиждень відновлюватися, навіть бувало, що не тренувався – зіграв матч і тиждень відновлююся. Тому в весняній частині чемпіонату я, на жаль, так і не заграв на всю потужність, не зміг продемонструвати свої кращі якості.
– Водночас, сезон для тебе все одно став результативним. У 21 зіграному тобою матчі та віддав 5 гольових передач. Щоправда, жодного голу не забив. Чи ставив собі за мету якусь кількість голів забити?
– Для мене головне, щоб команда забивала, а я приносив якусь користь. Звісно, хотілося забити, але то в стійку влучав, то в поперечину, та й багато інших моментів було. Міг десь і пенальті пробивати. Але головне, щоб команда забивала і перемагала, а хто заб’є – це вже не принципово.
– Навесні команда почала свої домашні матчі проводити в Кам’янці-Подільському. Як тобі нова домашня арена «Епіцентра»?
– Дуже комфортний стадіон! У першій лізі конкуренцію йому можуть скласти хіба що стадіони в Львові та Житомирі. Але навесні так скалося, що ми більше матчів провели на виїзді, ніж вдома. Та й тренуємося в Дунаївцях. Але поступово будемо звикати до поля в Кам’янці-Подільському, воно дійсно хороше.
– Під час відпустки більше відпочиваєш чи все таки фізично готуєшся до нового сезону?
– Чесно? Хотів відпочити від футболу, бо, якщо чесно, щось забагато його було. Декілька разів бігав з хлопцями, але це більше для задоволення. Зараз розпочнуться збори, тоді почну вже професійно готуватися. А поки вдома відпочиваю, через травму мені потрібно було ще під час чемпіонату тижні три на відпочинок, але не було часу на це, бо ж щотижня матчі. То ж зараз якраз дав організму паузу на відновлення.
– Особисто для себе ставиш якесь завдання на чемпіонат 20223/2024 років?
– Щось особливого – ні. Побільше ігор провести та головне – без травм, і, щоб команда рухалася лише вперед.
Читайте також – Степан Григоращук: Всі працювали і викладались на кожному тренуванні