Воротар ФК «Епіцентр» Олег Білик розповів в інтерв’ю «Українському футболу» про підготовку нашої команди, чемпіонат у Першій лізі, власні плани, а також кар’єру в попередніх клубах. Пропонуємо вашій увазі відповіді на деякі питання Олега.
‒ Як проходить підготовка до відновлення Першої ліги?
‒ Ми зараз в Києві, готуємося на штучному полі. Недавно, до речі, проходила контрольна гра, перемогли 4:0 (грали із Соколом з Київської області). Далі у нас вихідний, все чудово.
‒ Коли розпочали підготовку?
‒ З першого лютого. Після завершення чемпіонату ми отримали два місяці вихідних. В середині січня почали отримувати плани індивідуальних занять, ну а з першого лютого вже почалися збори.
‒ Як ставитеся до таких довгих пауз без офіційних матчів? Наскільки важко футболістам потім входити у ритм?
‒ Це знущання. Закінчувати чемпіонат наприкінці листопада і поновлювати на початку квітня – жах. Тим більше, протягом весняної частини чемпіонату ми зіграємо лише 8 ігор, тобто виходить, що за пів року з моменту закінчення ми зіграємо лише 8 офіційних матчів. Це просто ненормально.
‒ Це перший такий досвід у вашій кар’єрі?
‒ Був ще схожий досвід, коли я грав за Скалу в Другій лізі. Ми тоді також закінчували чемпіонат в середині листопада і починали у квітні. Тобто це не вперше, але тоді я був молодим і якось не приділяв цьому особливої уваги.
‒ Зараз набагато важче?
‒ Так. Хоч ти й працюєш вдома за індивідуальним планом, але це все одно не те, що потрібно для розвитку футболіста.
‒ Як можете оцінити виступи Епіцентру в першій половині сезону? Ваша команда, для деяких вболівальників та експертів, несподівано посідає перше місце в турнірній таблиці.
‒ Я б не сказав, що це несподіваний результат. Якщо проаналізувати ті матчі, де ми зіграли внічию, ми б могли й вигравати, збільшуючи відрив. Тоді б комфортніше б себе почували протягом весняної частини чемпіонату, але вже є, як є. Ми посідаємо перше місце в чемпіонській групі й будем надалі продовжувати боротися, щоб забезпечити вихід до УПЛ.
‒ Який матч з першої частини чемпіонату могли б виокремити особисто для себе?
‒ Звичайно, що перший матч проти Ниви, бо я сам з Тернопільської області. Було дуже приємно зіграти перший офіційний матч за Епіцентр у Тернополі на місцевому стадіоні. Тим більше, що суперник створював багато моментів, але ми все одно зуміли перемогти, хоч і з мінімальним рахунком.
‒ Чи готова команда до рівня УПЛ на вашу думку?
‒ Я думаю, що час покаже, але підбір гравців та тренерів тут на рівні, підхід до справи професійний. Тим паче, що спонсор серйозний, тому, на мою думку, проблем з фінансами не має бути. Головне, щоб ми досягли мети – підвищилися у класі, а там побачимо.
‒ Що можете сказати про Сергія Нагорняка, як про людину та тренера?
‒ Він максималіст, вимагає від нас успіху не тільки в кожній грі, але і в кожному ігровому моменті. Кожна боротьба має бути переможною, ми жодного разу не підлаштовувалися під супротивника, бо маємо сміливість нав’язувати свій стиль гри й грати так, як того вимагає тренер. Також, Сергій Миколайович дуже емоційний, думаю, що це чутно на трансляціях. Він постійно підказує, іноді навіть кричить на нас, але це круто, це додає нам емоцій під час гри.
‒ Ваш контракт з Епіцентром закінчується влітку, чи спілкувались стосовно продовження?
‒ Так, мій контракт закінчується наприкінці чемпіонату. Стосовно продовження ще розмов не було, думаю, що з цього приводу предметно будемо розмовляти ближче до закінчення змагань.
‒ Наскільки вам принципово, щоб команда вийшла до УПЛ?
‒ Перед підписанням контракту я спілкувався з Сергієм Миколайовичем, ми тоді зійшлися у думках стосовно Вищої ліги, бо й Епіцентр хоче грати там, і я хотів би повернутися на той рівень, де грав до цього. Відверто кажучи, останні півтора-два роки моєї кар’єри вважаю просто жахливими, тому у мене є дуже сильне бажання повернутися до УПЛ.
‒ Які глобальні амбіції та мрії Олега Білика?
‒ Мрія одна – щоб клята р*сн* згинула з нашої землі. Це пов’язано і з футболом, і з життям. Хочеться, щоб наші військові повернулися до своїх родин живі та здорові.
Є ціль – хочу повернутися в УПЛ з Епіцентром. Хочеться повернутися на свій рівень, який у мене був до двох незрозумілих років моєї кар’єри (періоди в Інгульці та Чорноморці, – прим. авт.). Тоді я вийшов на досить гарний рівень, грав в основі молодіжної збірної. Хочеться повернутися до того рівня.
Усе інтерв’ю Олега Білик читайте на сайті «Українського футболу».